1. Який має осяву (у 1-му значенні); такий, що має осяву як символ церковної чи духовної влади.
2. Який пройшов обряд осявання (у 2-му значенні); освячений, благословенний.
Словник Української
Буква
1. Який має осяву (у 1-му значенні); такий, що має осяву як символ церковної чи духовної влади.
2. Який пройшов обряд осявання (у 2-му значенні); освячений, благословенний.