осягнення

1. Дія за значенням дієслова “осягнути”; результат цієї дії — охоплення розумом, повне розуміння, усвідомлення сутності чогось.

2. (у філософії, психології) Процес і результат безпосереднього, інтуїтивного або емоційного пізнання, сприйняття істини, цінності або сенсу явища.

Приклади:

Приклад 1:
Хоча б тому, що соціологічний підхід до вивчення художніх величин у принципі є необхідним, а наукове осягнення соціальної природи красного письменства є одним із першорядних моментів пізнавального процесу, тільки б на цьому все не замикалося і тільки б це була справжня соціологія літератури. Адже кожне естетичне явище так або інакше співвідноситься з реальною дійсністю.
— Зеров Микола, “Камена”