освячений

1. Який пройшов обряд освячення, набравши святості, ставши священним за церковним каноном; благословенний.

2. Присвячений Богові або релігійним цілям; священний.

3. Перен. Високий, поважний, гідний найвищої шаноби (про почуття, обов’язок, справу тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Для мене цей чехословацький канал, освячений дружбою із Зіною, був надзвичайно важливим. Крім неї значну роль у контактах з українськими дисидентськими колами відігравали чеський мовознавець, мій близький друг Андрій Куримський разом зі своєю чеською колеґою чарівною маленькою Руженою Шішковою, літературознавець Орест Зілинський, не кажучи вже про Миколу Мушинку.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”