Значення
- (Релігія) –
(про предмети, місця) Набути святості, стати священним внаслідок церковного обряду освячення, посвячення.
- (Релігія) –
(перен., висок.) Стати чистим, бездоганним, піднесеним, набути духовної чи моральної чистоти.
- (Лінгвістика) –
(заст.) Познайомитися, дізнатися про щось, причетним до чогось стати (частіше з часткою «ся» у формі «освятитись на щось»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я освячуся, ти освятишся, він освятиться, ми освятимося, ви освятитеся, вони освятяться