1. Абстрактний іменник, що означає властивість бути осудним, здатність до осудження, здійснення морального чи правового суду (оцінки) над кимось або чимось.
2. У філософії та етиці — здатність людини до морального судження, критичної оцінки вчинків, явищ з позицій добра і зла, правильного й неправильного.