осудливо

1. Прислівник до слова “осудливий”; так, що виражає осуд, несхвалення, засудження когось або чогось.

2. Уживається для характеристики дії, вчиненої з почуттям осуду, з несхваленням.

Приклади:

Приклад 1:
Я пришизів від тієї музики, я й сам пробував підвивати, але час до часу хто- небудь зі співунів осудливо зиркав на мене, мовляв, не пхайся, не твоє мелеться, і я вмовкав… Перше, що я завжди роблю, опинившись у не знаному досі приміщенні, — це шукаю музичний інструмент. Я люблю фортеп’яно, гітару, віолончель, акордеон, маракаси, флейту, я люблю ще безліч музичних інструментів.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Я тiльки одного не розумiю, — осудливо каже Донна: тут уже явно зачеплено пiдвалини її свiтогляду. — Я не розумiю, чому ти це все терпiла?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”