Значення
- (Ботаніка) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “остюк” — коротка, гостра щетина на колосі злакових рослин, а також загальна назва колючих утворень у рослин.
- (Лінгвістика) –
Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що може вживатися стосовно людини з гострим, колючим характером або зовнішністю (наприклад, з щетиною).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. остючок, р. остючка, д. остючкові, з. остючок, о. остючком, м. остючкові, к. остючку