Значення
- (Ботаніка) –
Властивість або якість рослин (зокрема злакових культур), що мають остюки — видовжені, загострені, часто колючі відростки на колосках, квітках або плодах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. остюкуватість, р. остюкуватості, д. остюкуватості, з. остюкуватість, о. остюкуватістю, м. остюкуватості, к. остюкуватосте