остовпіло
[ostoʋpilo] Прислівник
Буква:О
Значення
- (Психологія) –
(про людину або тварину) втратило здатність рухатися, завмерло на місці від сильного здивування, жаху, раптового враження; стало нерухомим, наче стовп.
- (Лінгвістика) –
(переносно, про явище, процес) раптово припинилося, зупинилося, завмерло.