остовпіло

1. (про людину або тварину) втратило здатність рухатися, завмерло на місці від сильного здивування, жаху, раптового враження; стало нерухомим, наче стовп.

2. (переносно, про явище, процес) раптово припинилося, зупинилося, завмерло.