1. (у біології, зоології) Який має остіолу — отвір або пористе віконце у плодовому тілі деяких грибів (пецицієвих) або у спорангіях мохів, через яке висипаються спори.
2. (у ботаніці) Стосований до остіолу — покривчика, що закриває отвір (устьце) коробочки мохів.