основоутворюючий
[osnoʋoutʋorjujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Філософія) –
Який утворює основу чогось, є фундаментальним елементом для формування, розвитку або функціонування певної системи, структури чи явища.
- (Хімія) –
У хімії: такий, що безпосередньо бере участь у створенні основного каркасу, скелета молекули (наприклад, про основоутворюючі атоми в органічних сполуках).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. основоутворюючий, р. основоутворюючого, д. основоутворюючому, з. основоутворюючого, о. основоутворюючим, м. основоутворюючім