основотвірний
[osnoʋotʋirnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Який служить для утворення основи слова, є складовою частиною основи при словотворенні (про морфеми, частини слова).
- (Лінгвістика) –
Який є первинним, вихідним для утворення інших слів або форм (про слово, корінь).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. основотвірний, р. основотвірного, д. основотвірному, з. основотвірного, о. основотвірним, м. основотвірнім