основотвірний

1. Який служить для утворення основи слова, є складовою частиною основи при словотворенні (про морфеми, частини слова).

2. Який є первинним, вихідним для утворення інших слів або форм (про слово, корінь).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |