основоспостерігач

[osnoʋospostɛriɦɑt͡ʃ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Історія) –

    Основоспостерігач — власна назва, історичний термін для позначення посадової особи в Українській державі доби Гетьманату Павла Скоропадського (1918 р.), яка відповідала за нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування (земств) та виконувала представницькі функції від уряду в повіті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. основоспостерігач, р. основоспостерігача, д. основоспостерігачеві, з. основоспостерігача, о. основоспостерігачем, м. основоспостерігачеві, к. основоспостерігачу

Більше записів