Значення
- (Лінгвістика) –
Створювати щось нове, закладати початок чогось, засновувати (наприклад: основувати місто, основувати наукову школу).
- (Лінгвістика) –
Мати щось за підставу, базу, грунтуватися на чомусь (наприклад: основувати свої висновки на фактах, основувати теорію на дослідах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я основую, ти основуєш, він основує, ми основуємо, ви основуєте, вони основують