основник

1. Власна назва українського літературно-мистецького часопису, що видавався у Львові в 1933–1939 роках; також — назва однойменного літературного угруповання (об’єднання) того часу.

2. (заст.) Той, хто заснував, створив щось; фундатор, засновник.

Приклади:

Приклад 1:
Основник і перший директор (до 1862) постійного поль[ського] театру, драм. письменник (1777–1855) – з роду українець, народився в Куткорі, перемишлянського повіту, пізніш начальний редактор урядової – “Gazety Lwowskiej”.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Приклад 2:
(1816–1874), член-основник Народного Дому у Львові; про його промову див. книжку “Нарис історії укр.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”