Значення
- (Історія) –
Жінка, яка заснувала або очолила якусь установу, організацію, школу, монастир тощо; фундаторка, засновниця.
- (Історія) –
У давньому українському побуті: жінка, яка керувала основним господарством у великій сім’ї, великій домівці; господиня, домоправителька.
- (Техніка) –
У техніці: головна, центральна балка або інша несучої конструкції, на якій кріпляться інші частини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. основниця, р. основниці, д. основниці, з. основницю, о. основницею, м. основниці, к. основнице