осліпнути

1. Втратити зір, здатність бачити; стати сліпим.

2. Перен. Втратити здатність правильно розуміти, оцінювати щось; перестати розрізняти щось (наприклад, добро і зло, правду і неправду).

3. Перен. Піддатися сильному враженню, захопленню, яке заважає бачити щось інше; засліпитися.

Приклади:

Приклад 1:
Мавропуле мав на собі такий червоно-ядучий піджак і таку смараґдово- фіолетово-помаранчево-золоту краватку, що не осліпнути було неможливо, до того ж він постійно переймав і хапав за боки звабливо вертлявих гостес, які саме завершували накривати на стіл; з розведеними як в опудала руками він переслідував їх по всій залі з тією лише метою, щоб учергове притиснути і, видобувши з кожної захоплений еротичний писк, переможно загоготати. Ближче до запаленої печі сидів у величному аж майже ведичному кріслі, більше схожому на трон, сам Казаллеґра ПЕРВЕРЗІЯ 230 — до пояса в чорному фраці, з метеликом і камізелькою, також посипаною зоряно-місячним ще теплим пилом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”