осліпляючий
[oslipljɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Фізика) –
Який має надзвичайно яскраве, сильне світло, що заважає бачити, утруднює зір; такий, що може осліпити.
- (Лінгвістика) –
Переносно: який вражає своєю красою, блиском, розкішшю або іншою яскравою якістю, що приголомшує, сприймається як надзвичайно яскраве враження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осліпляючий, р. осліпляючого, д. осліпляючому, з. осліпляючого, о. осліпляючим, м. осліпляючім