осліплення

[osliplɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Медицина) –

    Медичний стан, що характеризується втратою зору або його різким погіршенням, часто тимчасовим, спричиненим пошкодженням очей, нервової системи або сильним впливом світла.

  2. (Психологія) –

    Переносно — стан крайньої захопленості, зачарування або пристрасті, який позбавляє людину здатності реально оцінювати ситуацію, об’єкт почуттів або власні вчинки.

  3. (Техніка) –

    У військовій справі — позбавлення противника можливості вести спостереження або користуватися засобами розвідки (наприклад, шляхом засліплення радарів, оптики).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осліплення, р. осліплення, д. осліпленню, з. осліплення, о. осліпленням, м. осліпленні, к. осліплення

Більше записів