осатанілість

1. Властивість за значенням прикметника “осатанілий”; стан крайньої люті, шаленства, одержимості, що нагадує поведінку біснуватого.

2. Переносно: надзвичайна завзятість, наполегливість, запал у досягненні мети або у виконанні якоїсь діяльності.