осібне

[osibnɛ] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Те, що належить або стосується конкретної особи, призначене для індивідуального користування; індивідуальне, персональне.

  2. (Лінгвістика) –

    (У граматиці) Категорія, що виражає належність дії, стану або ознаки певній особі (першій, другій чи третій), що знаходить відображення у формах дієслова, займенника тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осібне, р. осібного, д. осібному, з. осібне, о. осібним, м. осібнім

Більше записів