1. Який перебуває в стані самотності, відокремлений від інших людей або товариства; самітний, поодинокий.
2. Який відчуває почуття самотності, покинутості; залишений на самоті.
осамотнений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |