осамотнений
[osɑmotnɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Психологія) –
Який перебуває в стані самотності, відокремлений від інших людей або товариства; самітний, поодинокий.
- (Психологія) –
Який відчуває почуття самотності, покинутості; залишений на самоті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осамотнений, р. осамотненого, д. осамотненому, з. осамотненого, о. осамотненим, м. осамотненім