Стан самотності, відокремленості від інших людей; почуття, коли людина залишається наодинці з собою.
осамотілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Стан самотності, відокремленості від інших людей; почуття, коли людина залишається наодинці з собою.
Відсутні