осамотілий
[osɑmotilɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Психологія) –
Який залишився на самоті, позбавлений суспільства, товариства інших людей; самотній.
- (Психологія) –
Який відчуває самотність, почуття відокремленості від інших; самітний.
- (Географія) –
Який перебуває у відлюдному, безлюдному місці; усамітнений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осамотілий, р. осамотілого, д. осамотілому, з. осамотілого, о. осамотілим, м. осамотілім