1. Стан, коли людина перебуває у фізичній чи емоційній ізоляції від інших, відчуття самотності, покинутості; самітність.
2. Відокремленість, ізольованість від зовнішнього світу, соціального середовища або кола спілкування.
Словник Української
Буква
1. Стан, коли людина перебуває у фізичній чи емоційній ізоляції від інших, відчуття самотності, покинутості; самітність.
2. Відокремленість, ізольованість від зовнішнього світу, соціального середовища або кола спілкування.