1. Який перебуває у стані самотності, відокремлений від інших; самітний, поодинокий.
2. Який має обмежені зв’язки з оточенням, ізольований; відчужений.
Словник Української
Буква
1. Який перебуває у стані самотності, відокремлений від інших; самітний, поодинокий.
2. Який має обмежені зв’язки з оточенням, ізольований; відчужений.