1. Який належить до осені, властивий їй або відбувається, існує в цю пору року.
2. Призначений, призначений для використання в осінню пору.
3. Переносно: такий, що нагадує осінь за характером, станом або колоритом; пізній, заключний етап чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. Який належить до осені, властивий їй або відбувається, існує в цю пору року.
2. Призначений, призначений для використання в осінню пору.
3. Переносно: такий, що нагадує осінь за характером, станом або колоритом; пізній, заключний етап чогось.
Приклад 1:
Еге ж, тоді ти в морі… А мені, якби не помагав мій друг одвічний, мій щирий приятель осінній дощик, прийшлось би згинуть з парою! «Той, що греблі рве» незамітно ховається в воду.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Осінній день, осінній день, осінній! Осінній день, осінній день, осінній!
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Приклад 3:
Осінній день березами почавсь Осінній день березами почавсь. Різьбить печаль свої дереворити.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”