осаджувач

1. Той, хто осаджує когось, звинувачує або докоряє за щось; обвинувач, докорювач.

2. (техн.) Пристрій або речовина, що використовується для осадження (виділення з розчину, суспензії тощо) твердих частинок або домішок; коагулянт.