осаджуючий
[osɑdʒujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Хімія) –
(у хімії, медицині) Те, що викликає осадження, утворення осаду; речовина, що призводить до випадання речовини з розчину у вигляді твердих часток.
- (Техніка) –
(у техніці, металургії) Те, що сприяє осіданню, вилученню твердих частинок із газу або рідини (наприклад, про осаджуючий фільтр, агенти).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осаджуючий, р. осаджуючого, д. осаджуючому, з. осаджуючого, о. осаджуючим, м. осаджуючім