Значення
- (Історія) –
Історичний процес заселення та господарського освоєння українських земель, зокрема Степової України та Слобожанщини, у XVI–XVIII століттях.
- (Історія) –
Сукупність заходів, спрямованих на організоване переселення людей (осадників) на малозаселені або відвойовані території з метою їх закріплення та розвитку.
- (Соціологія) –
У переносному значенні — діяльність, спрямована на заснування, створення та утвердження чогось нового (наприклад, наукової школи, культурного осередку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осадництво, р. осадництва, д. осадництву, з. осадництво, о. осадництвом, м. осадництві, к. осадництво