осадник

Значення

1. (Історія) –

   Власна назва: військовий поселенець, переважно колишній вояк армії УНР, який у 1920-х роках отримав земельну ділянку для ведення господарства на територіях Західної України, що входили до міжвоєнної Польщі, з метою полонізації та колонізації краю.

2. (Історія) –

   Історичний термін: колоніст, переселенець, який отримував землю на новоосвоюваних або прикордонних територіях з стратегічною чи економічною метою (наприклад, осадники у Великому князівстві Литовському на українських землях).

Правопис та відмінювання