осадницький
[osɑdnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Історія) –
Стосовний до осадників — польських колоністів, яких польський уряд заохочував до переселення на західноукраїнські землі (Волинь, Галичина, Холмщина, Підляшшя) у міжвоєнний період (1920–1939 роки) з метою зміни національного складу цих територій та полонізації.
- (Історія) –
Стосовний до процесу колонізації або заселення нових територій (осадництва) у широкому історичному контексті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осадницький, р. осадницького, д. осадницькому, з. осадницького, о. осадницьким, м. осадницькім