Історичний процес заселення та господарського освоєння українських земель, зокрема Степової України та Слобожанщини, у XVI–XVIII століттях.
Сукупність заходів, спрямованих на організоване переселення людей (осадників) на малозаселені або відвойовані території з метою їх закріплення та розвитку.
У переносному значенні — діяльність, спрямована на заснування, створення та утвердження чогось нового (наприклад, наукової школи, культурного осередку).