1. У медицині — стан, при якому ортопедичні вироби (протези, ортези, коректори) або хірургічні методи використовуються для часткового або повного відновлення функції втраченого, пошкодженого чи нефункціонуючого органу чи частини тіла.
2. У стоматології та ортодонтії — явище або стан, коли один або кілька зубів займають у зубному ряду положення, призначене для інших зубів, наприклад, через їхнє відсутнє проривання або втрату.