Значення
- (Юриспруденція) –
Офіційно повідомити, оголосити щось, засвідчити певний факт або подію.
- (Лінгвістика) –
Висловити комусь свої почуття, переконання або наміри, особливо про кохання та пропозицію вступити у шлюб (освідчитися в коханні).
- (Юриспруденція) –
(Застаріле) Дати свідчення, свідоцтво; засвідчити щось документально.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я освідчу, ти освідчиш, він освідчить, ми освідчимо, ви освідчите, вони освідчать