орбітрон

1. (фіз.) Електровакуумний прилад для генерації мікрохвильового випромінювання, в якому електрони рухаються круговими орбітами в однорідному магнітному полі.

2. (космонавтика) Проєкт космічної станції або житлового модуля зі штучною гравітацією, створеною за рахунок обертання конструкції навколо своєї осі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |