Значення
-
(у фізиці, хімії) Хвильова функція електрона в атомі або молекулі, що описує стан електрона в квантовій механіці та визначає ймовірність знаходження електрона в певній області простору навколо ядра.
-
(у хімії) Область простору навколо атомного ядра, в якій імовірність знаходження електрона (або пари електронів) є найвищою; одноелектронна хвильова функція, що використовується в теорії будови атомів і молекул.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. орбітал, р. орбіталу, д. орбіталові, з. орбітал, о. орбіталом, м. орбіталі, к. орбітале