Словник Української Мови
Буква
1. У фізиці та хімії: хвильова функція електрона в атомі, що описує стан електрона в атомі ймовірнісним способом; область простору, де ймовірність знаходження електрона є найбільшою.
2. У астрономії та космонавтиці: траєкторія руху небесного тіла або штучного об’єкта в просторі під дією гравітаційних сил; орбіта.
3. У математиці та механіці: замкнута траєкторія руху точки або тіла, що періодично повторюється.
Приклад 1:
Орбіталь – сукупність положень електрона в атомі, тобто про сторовий опис руху електрона. Побічне (орбітальне) квантове число характеризує різний енергетичний стан електронів на даному рівні, визначає форму електронної хмари, його монолітність, розриви або ортогнатість, а також орбітальний момент – кількість руху електрона М під час його обертання навколо ядра: (5.1), де h – стала Планка, що дорівнює 6,625 ∙ 10-27ерг·сек, π – 3,14.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Приклад 2:
Тобто кожен подальший електрон займає вільну атомну орбіталь з найменшою енергією (найменшим значенням суми (n + l) серед можливих для електрона варіантів), це відповідає його міцному зв’язку з ядром і забезпечує стійкий стан атома. 5.4.2 Друге правило Для двох підрівнів з однаковою сумою (n + l), першим заповнюється підрівень з меншим значенням головного квантового числа “ n”, тобто першим заповнюється підрівень ближчого до ядра рівня.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Приклад 3:
Аналогічно тому, як кожному електрону в атомі відповідає своя атомна орбіталь (АТ), в молекулі йому відповідає молекулярна орбіталь (МО). Нижче наведено розподіл електронів за енергетичними рівн ями і підрівнями у елементів, що належать до груп (сімейств) s, p, d та f. 5.7 s-Елементи (елементи головних підгруп I і II груп, а також Гідроген та Гелій).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”