1. Стосунковий до оратора або ораторства; властивий оратору, призначений для красномовства.
2. Характеризується майстерністю публічного виступу, вправністю у красномовстві; виконаний у стилі урочистого, високого красномовства.
Словник Української Мови
Буква
1. Стосунковий до оратора або ораторства; властивий оратору, призначений для красномовства.
2. Характеризується майстерністю публічного виступу, вправністю у красномовстві; виконаний у стилі урочистого, високого красномовства.
Приклад 1:
Саме тепер i вiн мусить виступити i показати свiй ораторський хист в боротьбi з мiсцевою опозицiєю.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
Тепер я цiлком переконаний, що маю ораторський хист.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”