опукий БукваО 1. (діал.) Те саме, що опуклий — такий, що має вигнуту, опуклу поверхню; випуклий. 2. (перен., рідк.) Виразний, яскравий, рельєфний (про стиль, образ тощо). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←розмріяністьрозмріяний→