1. Стати опухлим, набрякнути, набухнути внаслідок запалення, ушкодження або захворювання.
2. Розбухнути, збільшитися в об’ємі від вбирання вологи (про ґрунт, дерево тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Стати опухлим, набрякнути, набухнути внаслідок запалення, ушкодження або захворювання.
2. Розбухнути, збільшитися в об’ємі від вбирання вологи (про ґрунт, дерево тощо).
Приклад 1:
Набриніти — набрякнути, опухнути. н а в е р т а т и — підносити, підсовувати («води дрогобицкої до писка не можу навернути — і смердить, і солена»).
— Зеров Микола, “Камена”