Значення
-
Надавати комусь, чомусь виправдання, доводити чиюсь невинуватість, відсутність провини; виправдовувати.
-
Знаходити пояснення, причину для чиїхось дій, вчинків, які можуть викликати осуд, знаходити їм вибачення.
-
Підтверджувати правильність, доцільність чогось, доводити, що щось є слушним, обґрунтованим (наприклад, оправдувати довіру, сподівання, витрати).
-
У праві: визнавати підсудного невинним у вчиненні злочину та звільняти від відповідальності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я оправдую, ти оправдуєш, він оправдує, ми оправдуємо, ви оправдуєте, вони оправдують