ополченка

1. Жінка, яка добровільно вступила до ополчення (народного, територіального) для участі у бойових діях або обороні своєї землі, особливо під час війни або збройного конфлікту.

2. Розмовне позначення жінки-бойовиці, яка служить у добровольчих формуваннях, зокрема у складі Сил територіальної оборони України.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |