Значення
-
Система заходів та дій, спрямованих на захист держави, території, населеного пункту, військового об’єкта або окремих осіб від нападу, вторгнення, агресії з боку зовнішнього ворога.
-
Вид військових дій, основною метою яких є відбиття наступу противника, утримання займаних рубежів і позицій, завдання йому максимальних втрат.
-
(у спорті) Група гравців у командних іграх (футбол, хокей тощо), основним завданням яких є захист власних воріт або кошика від атак суперника.
-
(юр.) Позиція, права та дії обвинуваченого (підсудного) або його захисника в судовому процесі, спрямовані на спростування звинувачення чи зменшення відповідальності.
-
(перен.) Активне захищення, відстоювання своїх поглядів, прав, інтересів або захист когось, чогось від нападок, критики.
Правопис та відмінювання
н. оборона, р. оборони, д. обороні, з. оборону, о. обороною, м. обороні, к. обороно