оперантний
[opɛrɑntnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(в психології, зокрема в біхевіоризмі) Пов’язаний з оперантною поведінкою, що визначається її наслідками (підкріпленням або покаранням), а не попередніми стимулами.
-
(в інформатиці та логіці) Стосовний до операнда, тобто величини або виразу, над яким виконується операція.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оперантний, р. оперантного, д. оперантному, з. оперантного, о. оперантним, м. оперантнім