1. (в інформатиці) одиниця інформації, що може знаходитися лише в одному з двох станів — «увімкнено» або «вимкнено» (від англ. «on» — увімкнено та «bit» — біт); концептуальна основа для обчислень у квантових комп’ютерах, на відміну від класичного біта або квантового кубіта.
2. (у фізиці) гіпотетична частинка або квазічастинка, що моделює поведінку двох станів системи з чітко вираженими положеннями «увімкнено» та «вимкнено», використовується в теоретичних дослідженнях квантових систем та інформації.