Значення
-
(в інформатиці) одиниця інформації, що може знаходитися лише в одному з двох станів — «увімкнено» або «вимкнено» (від англ. «on» — увімкнено та «bit» — біт); концептуальна основа для обчислень у квантових комп’ютерах, на відміну від класичного біта або квантового кубіта.
-
(у фізиці) гіпотетична частинка або квазічастинка, що моделює поведінку двох станів системи з чітко вираженими положеннями «увімкнено» та «вимкнено», використовується в теоретичних дослідженнях квантових систем та інформації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. он-біт, р. он-біта, д. он-бітові, з. он-біт, о. он-бітом, м. он-біті, к. он-біте