окис

1. Хімічна сполука кисню з іншими хімічними елементами, у якій кисень виступає як електронегативний компонент; оксид.

2. (у спеціальних контекстах) Те саме, що окислення — процес сполучення речовини з киснем або відбір електронів у атома, молекули чи йона.

Приклади:

Приклад 1:
Вихлопні гази (викиди) автомобілів містять “коктейль отрут” (cocktail of poisons), який включає, насамперед, свинець (у тих країнах, де ще використовується низькооктанове пальне, втому числі в Україні): CO (окис вуглецю); окиси азоту (NО), які разом з двоокисом сірки (SO 2 — від електростанцій) викликають кислотні дощі, що нищать ліси, отруюють ріки та озера, а також шкодять здоров’ю людей; неспалений вуглеводень (СН — подразнювач і канцероген): тверді частинки вуглецю (містяться, наприклад, у чорному димі від дизельних двигунів — вони зв’язуються з гідровуглецем і є канцерогенами). Каталізатори, якими нині обов’язково оснащуються всі бензинові двигуни автомобілів у ЄС,
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
До складу ядра входить вода , окис і двоокис вуглецю, ціан, аміак, метан і ще деякі речовини, які при підвищенні температури швидко переходять у газоподібний стан. «Сніжкову» модель кілька разів модифікували .
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”

Приклад 3:
Це ускладнюва лось щ е й т и м , щ о в н е о р г а н і ч ній хімії виключно важливу роль відіграє електронн а теорія окислювально -відновних реакцій, яка постулює перехід електронів від в ідновників до окис нювача. При цьому ступінь окис нення повністю ототожнюва вся з електровалентн і с т ю і д л я зручності підрахунку числа відда них і приєднаних електронів завідомо неіонні сполуки розглядалися як речовини з йонним зв’язком.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”