Древослів

Словник Української Мови

округ

Буква

1. Адміністративно-територіальна одиниця в деяких державах, зазвичай проміжна між областю (краєм) та районом, або самостійна одиниця у складі великих міст.

2. Військово-адміністративна одиниця, територія, на якій розташовані військові частини та установи, що підпорядковані одному центру (округ оборони, військовий округ).

3. Визначена територія, на якій проводяться вибори, перепис або інша подібна акція (виборчий округ, переписний округ).

4. У царській Росії — адміністративно-територіальна одиниця, відповідна повіту, а також адміністративна одиниця для певних народів (наприклад, козацький округ).

Приклади вживання

Приклад 1:
Цей термін не може вважатися вдалим, адже мало яке місто було окремою державою, більшість із них входила до політичних об’єднань кількох міст та міських округ. Такі об’єднання міст на чолі з сильнішим виникали, найімовірніше, на грунті спільних господарських інтересів, скажімо, з метою будівництва й експлуатації місцевих іригаційних систем.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
O. І. Душeчкінa, який рoзтaшoвaний у зоні Ліcocтeпу (провінція Ліco cтeпoвa Прaвoбeрeжнa, округ Ceрeдньo-Дніпрoвcькo-Бузький, район Фacтівcький). 258 Зразки лучно -чорноземного карбонатного, грубопилувато – легкосуглинкового ґрунту на лесовидному суглинку відбиралися буром до глибини 50 см через кожні 10 см.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів