окутий
[okutɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має окови, закутий у кайдани, пута.
-
Переносно: обмежений, несвобідний, позбавлений можливості вільно діяти або рухатися.
-
У поетичному вживанні: покритий, вкритий чимось твердим, що сковує (наприклад, окутий льодом).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окутий, р. окутого, д. окутому, з. окутого, о. окутим, м. окутім