1. (про людину) Який має окульбачену (неправильно зігнуту, криву) спину; сутулий, згорблений.
2. (переносно) Який має вигнуту, опуклу форму; зігнутий, викривлений.
окульбачений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови